100 тому відбулася терористична (комуністична) революція, наслідки якої Україна долає й досі.

Світлина від Юрія Бутусова.   Світлина від Юрія Бутусова.

Рівно 100 років тому на нашій землі почався страшний і не має аналогів у світовій історії експеримент, наслідки якого ми долаємо досі – в Петрограді відбулася велика жовтнева соціалістична революція. Але Революція виявилася не Соціалістичної – а Терористичної. Владу захопила комуністична партія Володимира Леніна, яка проголосила своїми цілями владу терору, яка заперечувала будь-які права людини та громадянина, яка оголошувала людину власністю держави, заперечувала релігію, національність і індивідуальність людини. Насадження цієї влади обернулося ріками крові і мільйонами жертв, страшним зламом психіки багатьох поколінь, припиненням громадського та соціального розвитку на величезній території. Першою жертвою жовтневої революції стала мораль:
“- Значить, можна грабувати награбоване?

– А ти не хочеш пограбувати?

– Значить, можна вбивати невинних людей?

– А ти не вбиваєш?

– Значить, можна розстрілювати за молитву?

– А ти віриш?

– Значить, можна зраджувати, як Юда, Росію?

– А ти не зраджуєш?

– Добре. Нехай. Я грабую, вбиваю, не вірую, віддаю. Але я питаю, чи можна це?

Вона твердо каже:

– Можна, можливо.

– В ім’я чого?

– В ім’я братства, рівності і свободи … В ім’я нового світу … ”

Борис Савінков, “Кінь вороною”

Багато наших головних бід, через які ми вкрай баримося з оновленням – атомізація суспільства, повна втрата культурної та інтелектуальної еліти, втрата традицій і моральних цінностей, придушення національного духу, нехтування правами людини – все це результат страшного і нелюдського політичного експерименту, метою якого була політична боротьба групи нелюдських і безпринципних властолюбців.

В інтерв’ю американському журналісту Стеффенса Ленін говорив відверто: “Терор служить тому, чому повинен служити … Ми повинні знайти якийсь шлях, як позбутися від буржуазії, вищих класів. Вони не дадуть нам зробити ніяких економічних змін, на які вони не пішли б до революції, тому їх треба вибити звідси. Сам я не бачу, як ми можемо налякати їх так, щоб вони забралися з Росії без масових розстрілів. Звичайно, перебуваючи за кордоном, вони будуть являти собою таку ж загрозу, однак емігранти не настільки шкідливі . Єдине рішення я бачу в тому, щоб загроза червоного терору сприяла поширенню жаху і змушувала їх тікати. Як би це не робилося, зробити це необхідно … “.

Але після того як знищили “вищі класи”, коса смерті не зупинилася. Спочатку без суду вбивали ворогів. Потім вбивали опозицію. Потім вбивали критиків. Потім вбивали невдоволених. Потім вбивали “буржуїв”. Потім вбивали “куркулів”. А закінчили тим, що вбивати почали за рознарядкою випадкових людей, коли треба було виконати місячний план затримання шпигунів, яких не встигали розстрілювати.

Режим, який прийшов до влади називають комуністичним. Але це не точно. Ідеологія насправді була для ленінців простою ширмою, якою вони намагалися прикрити свавілля і беззаконня. Вони не вірили ні в Бога ні в чорта, і на все ідеології світу їм теж було наплювати. Це було прикриття і обгрунтування терору. Ленін не був комуністом – він був терористом.

Таким же як Путін зараз. Який називає зараз сучасну Росію “русскім міром” – але це брехня, русскій мір був знищений леніним 100 років тому. А зараз під сучасну штучно вигадану націю “росіян” Путін намагається загнати всіх – і Кавказ, і Далекий Схід, і Україну. “Ідеологія Путіна – це просто ширма для політичних технологій і захоплення влади на якомога більшій території. Все як робилося попередниками Путіна – Леніним і Сталіним.

Сучасна Україна продовжує боротьбу проти путінського тероризму також, як билися проти червоного терору мільйони українців, оголошених “кулаками”, “махновцями”, “бандитами”, “бандерівцями”, “фашистами”, “нациками” …

Все, що відбувається зараз в Україні – це спроба подолати той жахливий цивілізаційний і культурний розрив, який утворився в результаті повної дегуманізації держави і терору, який паралізував суспільства на багато десятків років.

Наш проект – проект Україна – це відповідь на більшовицьку і людиноненависницьку традицію, носієм якої є нинішня РФ.

І ми ведемо війну, ми зробили Революцію Гідності, щоб назавжди вигнати з нашого життя жовтневу революцію терору. Щоб ніколи більше держава не була апаратом масового терору і знищення своїх громадян, щоб вільно розвивалася нація, щоб відродити самостійну культуру, щоб права людини набули сенс.

Нам недостатньо перемогти РФ – нам треба перемогти все те, що живе в нас і в нашому суспільстві, що насаджувалося останні сто років. Щоб повернути смисли і цінності, щоб повернути всім разом на шлях розвитку і Еволюції.

І заради Еволюції ми не забудемо те, що розпочато 100 років тому. Для мене жовтень 17-го – це ось ці вірші “гражданская война” геніального Максиміліана Волошина (він, до речі, народився в Києві, його будинок зберігся – це бульвар Тараса Шевченка, 24).

Гражданская война
Одни восстали из подполий,
Из ссылок, фабрик, рудников,
Отравленные темной волей
И горьким дымом городов.

Другие из рядов военных,
Дворянских разоренных гнезд,
Где проводили на погост
Отцов и братьев убиенных.

В одних доселе не потух
Хмель незапамятных пожаров,
И жив степной, разгульный дух
И Разиных, и Кудеяров.

В других – лишенных всех корней –
Тлетворный дух столицы Невской:
Толстой и Чехов, Достоевский –
Надрыв и смута наших дней.

Одни возносят на плакатах
Свой бред о буржуазном зле,
О светлых пролетариатах,
Мещанском рае на земле…

В других весь цвет, вся гниль империй,
Все золото, весь тлен идей,
Блеск всех великих фетишей
И всех научных суеверий.

Одни идут освобождать
Москву и вновь сковать Россию,
Другие, разнуздав стихию,
Хотят весь мир пересоздать.

В тех и в других война вдохнула
Гнев, жадность, мрачный хмель разгула,

А вслед героям и вождям
Крадется хищник стаей жадной,
Чтоб мощь России неоглядной
Размыкать и продать врагам:

Сгноить ее пшеницы груды,
Ее бесчестить небеса,
Пожрать богатства, сжечь леса
И высосать моря и руды.

И не смолкает грохот битв
По всем просторам южной степи
Средь золотых великолепий
Конями вытоптанных жнитв.

И там и здесь между рядами
Звучит один и тот же глас:
«Кто не за нас – тот против нас.
Нет безразличных: правда с нами».

А я стою один меж них
В ревущем пламени и дыме
И всеми силами своими
Молюсь за тех и за других.

22.11.1919
Коктебель

На першому фото – ряди жертв з підвалів Київської ЧК в 1919-му. На другому – демонстрація “комуністів” на підтримку терору в Петербурзі.

Переклад Козак Гедзь.

Джерело: Юрий Бутусов

 

Advertisements