Ніколи не воюйте з Україною! Інакше це буде остання країна, яку ви окупували

Ніколи не воюйте з Україною! Ми – країна з непереможною армією. Ми просто дуже скромні, нам не потрібно пишатися майбутніми перемогами, ми самі про себе все знаємо і дивимося на сусідів, які брязкають зброєю і весь час когось там перемагають, як на недорозвинених.

Ми пам’ятаємо про 4 Українські фронти, що кожен третій Герой Радянського Союзу був українець, ми єдині хто, продовжував вести бойові дії через 10 років !!! після закінчення Другої Світової на своїй території. Ми герої, всі, без винятку і ми про це знаємо. Ні, ми не ненавидимо своїх ворогів, ми їх зневажаємо, це наша сила, наш дух, ми настільки вільна і волелюбна нація, що роззброює континенти своєю пацифізмом і озброюєм ворогів своїм пофігізмом і повною зневагою до їх доблесті і зброї. Ми завжди знаємо що переможемо, дійдемо куди завгодно, на Мальту, Берлін, Відень – нами рухає сила визволителів, а не завойовників. Ми відверто зневажаємо все імперії, але нестримно любимо всі Республіки.

Ніколи не намагайтеся нас завоювати, у нас такий досвід партизанської
боротьби і підпілля, що це буде остання ваша країна яку ви окупували. На цьому погоріли Австро-Угорська, Російська і Радянська імперія.
Ми розкладаємо зсередини порядок і сіємо хаос. Це на генетичному рівні, пам’ять предків. Ми по духу воїни, за родом і за покликанням. Ми можемо місяцями танцювати на Майдані, відверто знущатися над Беркутом, доводити його до сказу, 15 хвилин на розгін Майдану перетворюється в місяці. Тільки у нас Герої можуть з дерев’яними щитами і палицями йти на збройний спецназ. Ми вселяємо крижаний жах в своїх ворогів, ми паралізуємо їх страхом, сковуємо їх трепетом і змушуємо бігти. Ми рідко добиваємо ворогів, ми можемо підійти до Москви – а потім передумати її підпалювати, оскільки нам стає нецікаво, перемігши ворога повністю, ми втрачаємо свій бойовий дух, своє глобальне позиціонування, свою справедливу місію.

Світ обертається навколо нас. Ми можемо влаштувати глобальну заварушку, тільки через те, що нам не сподобалася Йолка. У нас бездоганна стратегія, ми можемо роками прикидатися нешкідливими селюками, прекрасно знаючи, що в один прекрасний момент тихо пустимо слинку в балаклаву, мирно засинаючи на італійських меблях в Хонкє.

Ми універсальні, полілінгвістичні, роз’єднані, розкидані по світу, індивідуальні, ми кожен сам по собі вже бойовий загін – і в цьому наша Сила. Тільки у нас можуть бандерівці охороняти синагоги, євреї створювати сотні самооборони, росіяни бути українськими націоналістами, а кримські татари скандувати «Крим – це Україна!».

Ми м’яка сила, рідкі як вода, легкі як повітря і невидимі як Дух. Наші вороги завжди в нас помиляються, друзі нас відчувають і розуміють.

Ніколи не воюйте з Україною, як тільки ви подумали, як нас завоювати, ми вже думаємо, де у вас будут краще рости огірки. Нічого особистого, просто ми Такі є. Слава Україні!

Орест Римик

Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516391

Переклад: Козак Гедзь.

Advertisements