Волонтерська допомога побратимам на війну від 4 Козацької сотні Майдану і Вербського бронетанкового заводу Павлоградського району Січеславщини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DSC_1842Ось така броньована машина стояла на подвір’ї в Вербках, жартома сказано, на так званому бронетанковому заводі, де волонтери в вільний час просто неба, допомагають Українському війську лагодити бойову техніку. В своєму основному складі, волонтери складаються з пенсіонерів і інших Українських патріотів. Це є витвірDSC_1843  прогресивної інженерної думки, бо машина жива і маневрена, на ній передбачено і кріплення для кулемета, і для АГСа, і для іншого інструментарію. Захист подвійною бронею з обшивкою шахтною гумою, яка буде захищати вояків від уламків. Кабіна водія теж захищена бронею, а також не забули конструктори захистити і двигун.

Це кабіна в бойовому положенні, вікна і лобове скло закриті бронею, а ось у безпечному режимі, для гарного огляду, броня з лобового скла, відкидається на капот і водію зручно керувати машиною в мирний час.   DSC_1844 DSC_1845Потім згодом до нас приїхали місцеві дівчатка та хлопці. Вони розповідали нам вірші про милу любу Україну, а потім почали розмальовувати кузов машини побажаннями і повідомленнями для Українських вояків.

DSC_1858 DSC_1859 DSC_1860 DSC_1861

Але одне побажання нам з паном братом Ватрою сподобався більше за інші, це таке: “Спочатку тебе не помічають, потім над тобою посміхаються, потім з тобою борються, а далі ти ПЕРЕМАГАЄШ!”, ось так.

Також були і передачі від громадян – Патріотів, які передавали харчі, воду, одяг, взуття і інше стратегічно важливе бойове обладнання, одне із таких на світлині, що навіть бджоли України знають, що Крим це Україна! До речі, це витягли з вулика, нічого і ніхто не підробляв.DSC_1846

 

 

 

 

А ще нас запросили відвідати волонтерську ферму, на якій вирощують городину, відгодовують телятко, качок і іншу живність. Ці хлопці і дівчата, допомагають добровольчим батальйонам. Дай Бог, всім волонтерам і Українським патріотам, здоров’я і всіх благ, бо якби не вони, я й не знаю, чим би ми харчувалися, що одягали, що взували і чим воювали. “Наші”, так би мовити керманичі держави, не дбають про Українських вояків, які боронять Україну.DSC_1866

DSC_1868

DSC_1871

DSC_1874

 

Ось так працюють на полі, доглядають картоплю.

 

 

Пейзаж знайомий до болю з рідним АК.

 

 

 

Люблю Українську природу…

 

 

 

 

 

 

 

А надалі була дорога на Донбас з гуртовою світлиною на пам’ять. ВербськийБТЗ 25 бригаді ВДВ _n

 

 

Україна понад усе!_n

 

 

несподівана зустріч з Вадимом_n

Останні побажання перед дорогою і вперед.

Дорога була веселою і не дуже довгою, ми з паном братом Ватрою і не встигли заморитися від часу в дорозі, всього якихось сотня з гаком кілометрів, а далі – війна зі своїм брудом, руїною і всіма іншими негараздами. Ми з Ватрою в броньовику_n

 

 

по дорозі на Донбас_n

Проїжджали Селідове, зробили світлини пам’ятників на честь Українських Козаків. Козакам Селідового_n Пам'ятник Козакам в Селідовому_o

Хлопці нас зустрічали та й раділи нашому приїзду.співаємо пісні з Побратимом Люлькою_n

під Донецьком_o

Козак Дніпро (Юрко)

 

 

Advertisements