“Ми все одно вийдемо, може не всі, але вийдемо”. Партизани ” Тіні” потрапили в оточення

"Мы все равно выйдем, может, не все, но выйдем". Партизаны "Тени" попали в окружение

До ” Оглядача” по допомогу звернулися партизани загону ” Тіні”. Після проведення чергової успішної операції вони потрапили в оточення. Усвідомлюючи, що вийти з нього неушкодженими може і не вийти, вони вирішили розповісти про те, що з ними зараз відбувається. І, можливо, добитися допомоги від української влади, яка, судячи з останніх подій, не лише не підтримує партизанський рух, але і робить певні кроки для того, щоб його ” придушити”.

З ” Вовком”, командиром однієї з груп партизанського загону ” Тіні”, ми, під оглушливу канонаду вибухів і практично безперервні автоматні черги, по телефону встигли поговорити і про оточення, і про те, як насправді загинув терорист Мозговий, чому не вдалося ліквідувати Моторолу і яка кінцева мета партизан на Донбасі.

Ми чому вирішили подзвонити вам. По-перше, ми з вами стикалися раніше. Ви бачили мене, я вам показував реальну картину. Буквально півтори години тому ми зробили доповідь керівникові – і нас вичислили. Це війна. Нічого страшного. Ми все одно вийдемо, може, не всі, але вийдемо. Хоча доки ми притиснуті. Вони вважають, що тут мало не 30 чоловік, хоча по факту – маленька група у нас, скажімо так.

Те, що вас вичислили – наслідок зради?

Ні. Російська апаратура працює дуже добре. І її тут дуже багато. Власне, патрулі і блокпости керують росіянами. Місцеве населення нам на цей період взагалі надає дуже хорошу допомогу. Тому що їм набрид бандитизм, який тут цвіте буйним цвітом. Місцеві – ось ці, кого називають ополченцями – це ті, кого випустили з в’язниць. Інші зайняті тим, що просто грабують. І люди місцеві просто страждають тут. Їм нікуди їхати. Вони б поїхали, але їм нікуди. І немає можливості. У нас адже як сталося – через блокпости не пройти. Не випускають. Якщо від’їжджати. Ось ми з людьми розмовляли – вони говорять, потрібно їхати в Луганськ і отримувати пропуск. А цей пропуск нереально отримати. Місяць-два треба чекати у кращому разі. Їхати на Росію – туди штовхають щоб їхали. Потім люди їдуть на Харків, щоб пройти на українські території – а наші їх штрафують, не пускають. Говорять: а як ви потрапили в Росію? Люди загнані у безвихідь. Вони не знають, куди бігти.

Інформаційний простір підірвала новина про вбивство одного з ватажків терористів – Олексія Мозгового. “Тіні” вже узяли на себе відповідальність за цю ліквідацію. Розкажіть, що там насправді сталося?

Група вийшла в плановий рейд. Нас не скажу, що багато, але і не мало. Розбиті по 3, по 5 по 7 чоловік. Є по 15 чоловік групи у нас. Керує нами одна людина – координує. На жаль, допомоги від нашої армії ми не бачимо. Те, що роздобули тут – з тим і воюємо. Тут багато зброї. Чесно кажучи, добути її не проблема.
Так от. Вишли в плановий рейд. Завдання у нас, як завжди – знищення живої сили супротивника. У цьому місці ми вже один раз намагалися – але тоді у нас не вийшло. Цього разу була чітка інформація від місцевих  жителів, що по цій трасі проїжджає керівництво. Ми заклали МОНки (МОН- 50) – і з автоматами АК калібру 7,62 мм, трохи патронів і чекали. Там ще мікроавтобус був – в попередній раз його підірвали. Його підірвали біля дороги – і за ним можна було сховатися у разі вибуху.
Нас було троє. Всі троє – колишні офіцери спецназу.  У ” Тінях” вже майже рік. Їхала машина – підірвали її. Розстріляли тих, хто ще міг чинити нам опір. І плюс машину супроводу.

Скільки всього там було людей?

Їх було 6 чоловік. Вони були всі в військовій формі. Те, що зараз говорять, що там були цивільні – неправда. Жодного цивільного там не було. На машині Мозгового номери взагалі стояли “Новороссия”. На іншій машині, на ” четвірці”, були луганські номери. Але теж вони усі в військових строях були одягнені. Ну скажіть мені, де цивільні особи супроводжують бойовика? Та ще з автоматами? Вони усі зі зброєю були.

Існує версія, що Мозгового ліквідовували російські спецслужби.

Деякі, мабуть, порахували, що ми кудись зникли. І справді – був проміжок часу, коли ми не дуже активно діяли – тому що зрозуміли, що потрібно працювати чітко по цілях. Встановлювати чітко маршрути і потім займатися їх ліквідацією. До речі, тим товаришам я можу сказати одно: нехай не квапляться нам мстити. Ми скоро до них самі прийдемо. Ми скоро прийдемо – і кожен відповість за все, що він зробив. Ми ж тут на місці – ми бачимо це усе. Ми бачимо, як гвалтують жінок, ми бачимо, як розбирають усе, як вивозять. Як здирають навіть наличники з дверей – і їх вантажать і відвозять. Вантажать – і на Росію це усе йде. Ми ж це усе бачимо. Їм все потім повернеться. Все стане на свої місця.
Людей тільки шкода. Дуже шкода. З цим потрібно щось робити, тому що люди голодні. Так, ці сидять і по кафе, і по ресторанах – вони гуляють щодня, бойовики. А народ – ні. Він не гуляє. Ми ж тут часто буваємо, бачимо. Та і люди самі усі бачать. Те, що вони роблять ці постановки, що хтось зібрався і кричить за ” Новороссию” – це примітивний спектакль. Це я вам точно говорю. Немає у них такої підтримки.

Що стосується Мозгового – ви знали, що саме він проїздитиме? Чи просто була інформація, що їхатиме хтось з ” керівництва”?

Скажу вам чесно: ми полювали на нього. Цілеспрямовано. У нас чітке поставлені нашим керівником завдання і ми відпрацьовуємо цілі. Чому я і говорю: всі ті, що зараз кричать, що вони нам мститимуть – не квапитеся. Ми самі прийдемо. Ви у нас далі по графіку. Війна закінчиться не тоді, коли ми звільнимо територію, а коли останній злочинець буде покараний. А вони будуть покарані. Вже повірте.

Замах на Моторолу – теж ваших рук справа?

Так.

Розкажіть, як це було і що завадило?

Знаєте, те, що не довели до кінця – досі спірне питання. Якщо говорити про Моторолу. Тому що коли ми порівнюємо фотографії нинішнього Моторола і попереднього – вони трохи не співпадають. Не співпадають мочки вух, ще багато чого. Я думаю, попри те, що він був у бронежилеті – я його все одно дістав. Я його дістав, цього негідника. І якщо виявиться, що я його не добив тоді – я доб’ю його трохи пізніше. Обіцяю!
Нічого страшного. Усі ці товариші. Якби тут не було росіян – те ці злочинці бігли аж бігом би звідси.! Народ би сам би їх палицями вигнав.

А наскільки за вашими оцінками багато росіян там?

Багато. Дуже багато. Зокрема ось тут, за териконом, коли ми Мозгового ложили – так там їх перебує людей 100-150. Частина їх… “Витязі”… (далі неразворчиво із-за вибухів і стрільби – прим.). Дивізія Дзержинського. Їх можна визначити. У них специфічна зброя, гвинторізи. Така зброя, якої у нас в Україні просто немає. Але я вам скажу, як для партизанської війни – воно не сильне і підходить. Для диверсійних якихось рейдів, нападів на наші блокпости – так, воно себе виправдовує. Але нас більше цікавить, скажімо так, важка зброя. Типу АК- 74. Міномети, МОНки, гранатомети – ось вони нас цікавлять. Якщо говорити про партизанську війну.

Виходить, коли вам треба зброю, ви берете її у росіян?

Звичайно ж! Тут на складах було багато зброї. Дуже багато залишалося після наших котлів. Так що чого-чого – а зброї тут дуже багато. Ми самі схрони поробили і коли потрібно – там беремо. Тому що пересуватися зі зброєю – це дуже небезпечно. А ми поробили свої схрони, працюємо по цих квадратах – та і все. Це усе погоджено у нас, все чітко налагоджено. Звичайно, якби була допомога від держави, було б краще. Якби це поставили на потік і десь в Україні готували людей для партизанського руху. Це було б краще. Але, на жаль, нічого подібного немає. Ну нема – так нема. Тим більше, ми ж не женемося за нагородами чи ще за чимось. Нам не потрібний статус учасника АТО. Та ми ж, власне, і не в АТО – ми усередині знаходимося. В принципі, самі чуєте.

Чую… Страшно.

Нічого страшного. Це нормальне явище. Ми коли зрозуміли, що потрапляємо в оточення, зв’язалися ще з хлопчаками, об’єдналися. Ми вийдемо! Потихесеньку. Стемніє – і вийдемо. Все буде добре.

Обов’язково!. До речі, цікаво було б дізнатися, що в загоні ” Тіні” думають про випадок із затриманням правоохоронцями партизан, які раніше здавали терористів і їх посібники? Маю на увазі те, що сталося з бійцями загону ” Равлик”.

Видно, хтось десь вирішив, що ми заважаємо. Ми зіткнулися з таким фактом. Раніше ми виходили після завдання – намагалися відпочити поза територією “ДНР/ЛНР”. Намагалися на нашій території відпочити, підлікуватися, набратися сил – і знову поверталися. Тим більше, паспорти у нас їх, місцеві, тому нам трішки простіше. Але останні якихось місяці два пішла чомусь жорстка боротьба саме з нами.

Знову таки – багато хто нас знає в обличчя. Багато хто з нами спілкується. Це і комбати батальйонів, і рядові бійці. Це і ЗСУ. Наші десантні частини – 92-а, 93-а, 95-а, 97-а. Нас дуже багато хто в обличчя знає. І ми навіть коли проїжджаємо ті ж самі блокпости – вони просто закривають очі і все. Вони знають, навіщо ми туди їдемо.

На рівні середньої і нижчої ланки люди, які стоять безпосередньо на блокпостах і стримують, переймають перший удар на себе – вони нас знають добре. Вони нам надають допомогу, ми знаємо багато позивних, зв’язуємося, вони, буває, нам надають допомогу в проході – коли туди йдемо, коли назад виходимо – вони нам роблять коридор. Допомагають. І ці випадки теж бувають. Ми їх особливо не афішуємо. Це така домовленість. Ніхто про це не говорить, але ми друг-другу надаємо допомогу. Тому що, на жаль, на верхах нас не розуміють. Так склалося.

Чи дійсно за ваші голови вже оголошена нагорода?

У них є мої відбитки пальців. Коли Мозгового ми прибрали, вони чітко озвучили, скільки. На вчорашній день вони за Мозгового оголосили нагороду 300 тисяч. Зараз вони зіставлять попередні ” роботи” наші і, напевно, суму підніматимуть. Ми навіть сміємося. Говорю: знайти, чи що, двійника, та гроші отримати – і тут же їх витратити на боротьбу з ними?

Коли виберетеся з оточення, збираєтеся хоч би ненадовго виїхати з окупованих територій?

Ні. Вийшло, що ми не потрібні ні тут, ні там. Тому ми прийняли рішення боротися до кінця. Поки хоч одна мерзота тут знаходитиметься – на нашій землі – ми знищуватимемо. Ми знищуватимемо їх тим методом і тими способами, які ми вважаємо прийнятними. Прийнятними для цієї війни. Ми не кровожерні вбивці. Ні. Ми просто боремося за свою землю, за свої сім’ї і за своє життя. Поки вони тут – ми не можемо припинити цю боротьбу.

Якби у вас зараз була можливість звернутися до президента, до уряду, до депутатів – словом, до влади – що б ви їм сказали?

Ой… Це не телефонна розмова. Але повірте, я б їм сказав дуже багато!

ЯК ЛІКВІДОВУВАЛИ МОЗГОВОГО

Вовк передав ” Оглядачеві” повідомлення про ліквідацію Мозкового і ситуацію на даний момент (орфографія збережена)

“Штатная развед диверсионная группа партизанского  отряда Тени в составе трех человек вышла в свободный рейд . Возле выезда с села Михайловка произвела закладку двух мин МОН 50  возле развилки дорог на выезде из села. Место было выбрано оналогично предыдущей работы диверсионной группы т к зеленка скрывает поворот а с другой стороны имееться террикон за которым расположено российское подразделение . Также по правую сторону находился разбитый микроавтобус который давал возможность залечь одному бойцу группы в непосредственной близости к дороге и прикрывшись бусом непопасть под взрыв собственных монок . В рейде использовались автоматы АК с патронами 7.62 большой убойной мощности . При появлении автомобиля тойота секвоя произвели подрыв под автомашиной через телефон ,сопровождающий автомобиль жигули ваз 2104 был за поворотом и ери взрыве остановился поэтому он находиться не рядом а на трассе и был уничтожен нами шквальным огнем при отходе группы .
После подрыва автомобиля террориста Мозгового  с ним вместе были уничтожены его пресс секретарь водитель и два охранника . Для завершения работы авто было обстреляно шквальным автоматным огнем с двух сторон . Были выпущены по три рожка патронов и в авто жигули  ретий боец с позывным Одуванчик бросил гранату и произвел обстрел сопровождающей машины с двух рожков . Я и боец с позывным Зевс после работы по автомобилю бандита Мозгового убедились в его ликвидации , он находился в авто на втором ряду сидений с левой стороны за водителем . Присоеденились к обстрелу жигулей и ушли с места работы в авральном порядке т к была поднята российская часть для поимки нас и прочесывания местности . Залегли в ьерриконе и когда прошел ажиотаж выдвинулись на нашу территорию . Террикон граничит с частью поэтому это самое безопастное место никто неподумал что мы пойюем навстпечу с боевиками да и еще прямо в их логово .боевики применили минометный обстрел периметра по кругу кроме своей части что дало нам
На данный момент окружены преврсходящими силами девизии Дзержинского ведем бой , ночью выйдем уже нашли пути отхода Волк”.

Джерело: http://obozrevatel.com/crime/02853-myi-vse-ravno-vyijdem-mozhet-ne-vse-no-vyijdem–partizanyi-teni-popali-v-okruzhenie.htm

Advertisements