Що нам робити з Порошенком?

Так, ну почнемо з привіту.
Тут, хтось такий, як громадянин Порошенко та Московський патріархат ФСБ передає нам всім привіт.
Ось він, тримайте –

Ну, про цього привітного громадянина трішки згодом. Заразом зачепимо більш глобальну тему.
Посаду Президента.
Ніхто не знає, навіщо вона нам?
Як там…. давайте запитаємо Будь-кого.
Будь-хто, шановний, а чим вам запам’яталися наші Президенти?

Будь-хто відповість:

  Ну, Кравчук умикнув та продав Чорноморське морське пароплавство.  Але, не розібравшись, подумавши, що народ його полюбив, пішов на дострокові вибори. І пролетів. Якби не ці вибори, то мабуть досі би сидів на Банковій, як Назарбаев в Казахстані. А на місці України була би пустеля.
Кучма зі старту взявся розкрадати все що міг. Зробив мільярдером себе, свою доньку та зятя. А щоб на нього не тикали пальцем, як єдиного в Україні крадія, створив олігархічно-кланову систему керування державою. Набрав собі поплічників та дозволив їм також дещо вкрасти.
Ющенко хотів виглядати на їхньому фоні безсрібником. Дуже хотів.  Але і грошенят теж дуже хотів. Сунувся було в Кабмін, грошенята всі ж там, але там  Юлька Тимошенко була, яка послала його нах. Тоді він її звільнив та призначив своїх любих друзів, Єханурова, а потім Януковича. В цей період і Ющенко гарно попрацював. Оскільки світитися він не хотів, то прихватизовувати щось йому було не з руки, тому і брав звичайними хабарами та відкатами, а також “Лікарня майбутнього”, яку він прикривав Голодомором.

  Янукович врахував досвід Ющенка і одразу кинувши Юльку Тимошенко за грати. І оскільки він був тупий та хворий на клептоманію, то одразу, після посадки свого головного ворога, пішов по максимуму розкрадати Україну. Тягнув до себе, в Межигір’я все, що потраплялося йому під руку. Що відбувалося за цими клептоманськими шорами, він не бачив. Ну і Майдан він теж не бачив, звісно.  Але коли побачив, то перелякався взусмерть, та швиденько здриснув в Мордор, до Головного Орка Путіна.
А ось Порошенко, це вже концентрований мікст всіх чотирьох Президентів. Він врахував всі прорахунки папєрєдників, додавши своїх технологій по відбору грошей у населення і почавши…. А тут йому ще і війна, як подарунок з небес, звалилася. Кради, не хочу. А він, без сумніву, хоче. Що ми і бачимо …

Картина, що розповів нам Будь-хто, виглядає приблизно ось так –

   Перші троє, це номенклатура. Наступні двоє, це кримінал. Хто буде на верхівці цієї піраміди, навіть уявити важко.  Але враховуючи схильність нашого народу до садомазохізму, то можна з вірогідністю до 99% сказати, що це буде якійсь монстр.

Можна ще додати до думок любого, що всі ці керманичі абсолютно нічого не зробили для держави. Навіть навпаки, знищували її. Це власне і не дивно, враховуючи їхню головну фахову спрямованість.
Наслідки їхньої титанічної праці ми зараз спостерігаємо.

То нам потрібна посада Президента?

Чую, чую, не потрібна.

  І що ж робити в такому випадку?
Все банально просто.
Змінити Конституцію.

  Зробити Президента номінальною фігурою, яка обирається в парламенті з ніякими повноваженнями. Щоб навіть і спокуси не було лізти в фінансові потоки та узурпувати владу. І не буде потреби викидати подібну наволоч з влади через Майдани.
Натомість покласти обов’язки глави держави та решту повноважень, що зараз у Президента, на Прем’єр-Міністра України.  Якого, до речі, буде набагато легше усунути з посади,  за діючою Конституцією, ніж Президента.

  А тепер, як же це зробити? Враховуючи війну. І процедуру, яка передбачає дві сесії Ради для зміни Конституції.
          Ну, тут два варіанти.
  Перший полягає в прийнятті абсолютно нової Конституції. Для цього треба укласти Конституційний договір, як в 1995 році, який буде діяти на період до прийняття нової Конституції.
  Другий полягає в зміні діючої Конституції. На протязі тих самих двох сесій.
  Але, і в першому і в другому випадку треба забрати максимум повноважень у Президента та передати їх Прем’єр-Міністру. В першому варіанті це зробити простіше, можна прописати в Конституційному договорі. А в другому варіанті, максимум що можна зробити, так це внести поправки в закони про Президента та про Кабінет Міністрів України. І це треба робити негайно та обов’язково. Інакше Пеця з Сєнєю доб’ють Україну.

І головне. А кого ж призначити Прем’єр-Міністром?

А ну, скажіть, товариство!
          КОГО???

  Хоча, товариство, є звісно найлегший варіант, – нічого не робити.

Можна цього привітного громадянина, що махає м’якою лапкою на початку цього посилання, залишити в спокої. Спокійно чекати, коли він зніме з нас останню сорочку. Коли він вб’є мільйони українців. Коли він обжене за статками Гейтса та Цекерберга разом взятих. Коли він підпише капітуляцію України та передасть всіх нас з рук в руки своєму корєшу, Головному Орку Мордора, Путіну. Можна сидіти та чекати. Але треба усвідомлювати, що потім скаржитися не треба. І змінити щось вже не буде ніякої можливості.

На мою думку, за все те, що натворив за останній рік Порошенко, українці можуть і повинні сказати йому рішуче “ГЕТЬ”, та поєднати позачергові вибори президента можна з черговими місцевими виборами восени цього року.
Удачі нам всім!

Advertisements