…Як козак судився з Глібом Пригуновим…

11 лютого 2019 року в Кіровському суді відбувся перший суд де козак Старосамарської сотні Війська Запорозького низового Юрій Єгоров судився проти незаконного звільнення з КП “Січ” ДОР. Третьою стороною є персонально Гліб Пригунов…

Звільнили незаконно інваліда, постраждалого на Майдані (з посвідченням), вояка “Айдару”, що був на мацкальсько – Українській війні, від початку…

“Суть справи 11.02.2019 09:30 Головуючий суддя: Казак С.Ю., суддя-доповідач: Казак С.Ю. 203/4195/18 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська Позивач: Єгоров Юрій Іванович, відповідач: КП “Січ” Дніпропетровської обласної ради, третя особа: Пригунов Гліб Олександрович про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди”

Ми  дали інформацію багатьом ЗМІ , але деякі хоч і зацікавились, але не мали можливості бути присутніми на цьому дійстві.

З позовною заявою можна ознайомитись нижче:

Позовна заява

про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

Я, Юрій Єгоров, є дійсним постраждалим учасником Революції Гідності, а також дійсним офіцером ЗСУ, в підприємстві про це знали і мали копію мого посвідчення офіцера ЗСУ, але згідно з наказом № 108-ок від 02 травня 2018 року в зв’язку зі скороченням чисельності і штату працівників комунального підприємства “Січ” Дніпропетровської обласної ради, був звільнений без отримання  трудової книжки.

Звертаюся з вимогою про поновлення прав і захист моїх законних інтересів, порушених діями керівництва комунального підприємства «СІЧ» Дніпропетровської обласної ради, а наразі порушення процедури скорочення чисельності і штату працівників КП «Січ» ДОР.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22 травня 2018 р. № 2443-VIII внесено зміни до КЗпП та інших законодавчих актів, які стосуються, зокрема, трудових прав та пільг. Згідно зі змінами постраждалі учасники Революції Гідності мають право на:

переважне право на залишення на роботі за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації в разі вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці за пунктом 1 статті 40 КЗпП. А стосовно того, що стосується моєї служби в ЗСУ, то  держава встановила особливі гарантії і зобов’язала роботодавця зберігати посаду й середню зарплату (ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Беручи до уваги, що відповідач в порушення ст. 47 КЗпП України, 4.1 Інструкції не видав мені належно оформлену трудову книжку у день звільнення, то відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України, 4.1 Інструкції відповідач зобов’язаний виплатити мені середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається відповідно до п.п. 1-3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Згідно розрахунку середньоденної заробітної плати, періоду вимушеного прогулу та розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягненню з відповідача на мою користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 35600 грн., згідно довідки з комунального підприємства «Січ» нарахована середня заробітна плата в місяць складає 3271 грн.10 коп. (три тисячі двісті сімдесят одна гривня десять копійок). (Копія довідки додається)

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

У відповідності із п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджую, що мною не подано іншого позиву (позовів) до цього відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підставі ст.ст. 24, 24-1, 26, 27, 47, 48, 147, 149, 235 КЗпП України, п.п. 1.1., 2.2., 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціаль6ного захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, п.п. 1-3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», п.п. 1-8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», керуючись ст.ст. 3, 118, 119, ЦПК України, –

ПРОШУ:

  1. Поновити мене на роботі в комунальному підприємстві «Січ» ДОР.
  2. Стягнути з комунального підприємства «Січ» ДОР, Код: ЄДРПОУ: 32835641, адреса: 49004, , місто Дніпро, Центральний район,  проспект О. ПОЛЯ, будинок 2 на мою, користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 35600 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу з “2” травня 2018 р. до дня поновлення на роботі.
  3. Стягнути з комунального підприємства «Січ» ДОР, Код: ЄДРПОУ: 32835641, адреса: 49004, , місто Дніпро, Центральний район,  проспект О. ПОЛЯ, будинок 2 на мою, моральну шкоду в розмірі 000 000 грн., яку мені завдали протиправні дії керівництва підприємства, в особі директора Харахулаха Кирила Васильовича, в приниженні честі, гідності, а також приниженням моєї ділової репутації, (Цивільний кодекс України ст. 23, п. 2; 3; 4, ч.2) .
  4. Стягнути з комунального підприємства «Січ» ДОР, Код: ЄДРПОУ: 32835641, адреса: 49004, , місто Дніпро, Центральний район,  проспект О. ПОЛЯ, будинок 2 , судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на користь держави.

Суд виявився не довгим. Відповідачі не прийшли і тому суддя Казак переніс справу на 12 березня 2019 року. Тож продовження буде.

Адже , як виявилось КП “Січ” ДОР звільнити звільнили. але трудової книжки не видали Юрію Єгорову на руки, про що суддя і запитав у позивача, чому немає копії трудової в справі…

Весь хід суду можна подивитись по відео.

Advertisements

Січеславська – ТАК! (світлини)

Вчора, 05.02.19, поважна делегація представників патріотичних громадських організацій Січеславщини в черговий раз закликала депутатів ВР України зважити на думку тих активістів, хто боровся з режимом януковичів під час революції Гідності, обороняв і продовжує захищати Україну у складу добровольчих підрозділів і ЗСУ від московських окупантів, тих, хто розбудовує Україну і вірить в її успішне майбутнє, хто готовий покласти своє життя “за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!”. Ми також закликали Президента України Петра Порошенка зняти з розгляду свій законопроект про перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську. Досить нам компромісів з місцевими очільниками ватно-русмирського розливу! Легендарний козацький край, землі Війська Запорозького, политі кров’ю і потом наших пращурів, вояків армії УНР доби Української революції, воїнів II Cвітової війни, сучасних захисників Батьківщини має носити гідну назву, а саме – СІЧЕСЛАВЩИНА! Це є та сама ідея, час якої настав! Січеславська — ТАК!!

Світлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги.    Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги. Ð¡Ð²Ñ–тлина від Івана Дремлюги.

Іван Дремлюга

Козацькі прислів’я та приказки

Світлина від Зореслава Волі.

– Або волю добути, або дома не бути.
– Або мед п’є, або кайдани тре.
– А що козакові треба: степу, хліба й неба!
– Без гетьмана військо гине.
– Без доброго командира військо — отара.
– Береженого Бог береже, а козака — шабля.
– Більше разу не вмирати.
– Війна людей їсть, а кров’ю запиває.
– Де козак, там і слава.
– Де є бої, там є герої.
– До булави треба голови.
– Де не можна перескочити — треба перелізти.
– Здобувши перемогу, про пильність не забувай.
– Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
– Козак з біди не заплаче.
– Козак на печі — ворог Січі.
– Зроду-віку козак не був і не буде катом!
– Козак дружбу знає: в біді коня не покидає.
– Козак як птах — знявся та й полетів.
– Козаку зібратись — тільки підперезатися.
– Козак мовчить, а все знає.
– Коли навколо вороги — то не життя, честь бережи.
– Коли козак в полі, то він і на волі.
– Коли всім народом дмухнути, то ураган буде.
– Краще смерть на полі, ніж життя в неволі.
– На диявола є хрест, а на ворога меч!
– Наш Луг — Батько, а Січ — Мати — от де треба помирати.
– Не хвались, ідучи в бій, а хвались, ідучи з бою.
– Не журися, козаче, нехай ворог плаче!
– Не той козак, хто боїться собак.
– Поки Дніпро пливе, Україна не вмре.
– Сам загибай, а братчика виручай.
– Степ та воля — козацька доля.
– Сміливого й чорти бояться.
– Страху нема там, де його не бояться.
– У козака життя коротке, а слава вічна.
– Чия відвага, того й перемога.

Зореслав Воля

Іловайськ. Повернення до дому. Сторінка 92-ї окремої механізованої бригади. (ВІДЕО 18+)

Pavel Netesov

Кадри з Іловайська в 2014 році / фото facebook.com/goldznak.ua

У мережі показали фото і відео, де можна побачити наслідки подій в Іловайську в серпні 2014 року. Їх на своїй сторінці у Facebook опублікував волонтер проекту “Евакуація 200” Павло Нетьосов. “Книга про Іловайськ залишилася невиданою. Брехня щодо “щасливої долі” 92-ї бригади залишилася брехнею… Ось чому я вирішив викласти частину матеріалів у вигляді цього відео. Ми потребуємо правди, якою б гіркою вона не була”, – написав він. На записі й фото можна побачити знищену техніку ЗСУ та загиблих бійців.

23 серпня 2018 року ми розгорнули свою пересувну виставку Блокпост Пам’яті на Михайлівській площі, навпроти меморіального комплексу Стіна народної пам’яті загиблих за Україну 2014-2018 p.p. Одночасно з нами на площі зробили виставку військової техніки під білими прапорами Укроборонпрому, яку урочисто відкрив Президент України – Петро Порошенко. Згідно протоколу цього заходу, відвідування першою особою держави нашої експозиції не планувалося, але, мабуть, Петро Олексійович побачив єдиний державний прапор на усій величезній Михайлівській площі, змінив маршрут та пішов просто на нас. Спілкувалися ми вже біля банерів, на яких було представлено аналітичні дані по пошукових роботах в районі Іловайська. Президента зацікавила саме ця схема. Я відповів, що це знищена російськими окупантами, 28 серпня 2014, колона ротно-тактичної групи дев’яносто другої окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Поряд стояв начальник генерального штабу ЗСУ, генерал Віктор Муженко, який, помітно нервуючи, сказав що цей підрозділ виконав своє завдання та вийшов з Іловайську без втрат у техніці та особовому складі. Я відповів, що може й повірив би вам, пане генерале, але ось, бачите на схемі таки чорні рисочки? Так це позначені загиблі хлопці, яких ми збирали власноруч та повертали додому. Потім ми розмовляли по інших схемах та фото, на яких зафіксовані сліди російських військових. Президент відмітив, що дуже зацікавлений у таких фактах та попросив дати мою візитівку секретарю РНБО Турчинову. Потім усі пішли. Наша робота так нікого і не зацікавила . Книга по Іловайську залишилася невиданою. Брехня з приводу “щасливої долі” 92-ої бригади залишилася брехнею…Ось чому я вирішив викласти частину матеріалів, у вигляді цього відео, яке ви можете подивитись за цим посиланням. Ми потребуємо правди, якою б гіркою вона не була. Попередня версія відео була видалена адміністрацією FB, так само може статися й цього разу, тому робіть репости, зберігайте текст та відео. Разом ми сила! Слава Україні. Я ПАМ’ЯТАЮ…ПАМ’ЯТАЙТЕ тепер І ВИ.

  ÐŸÐ¾Ð´ Иловайском

Довідка УНІАН. 28 серпня 2014 року українські війська, які складалися переважно з добровольчих батальйонів, потрапили в оточення в Іловайську Донецької області. За даними СБУ, під Іловайськом на той час перебували 3,5 тис. російських військових.
В ніч на 29 серпня президент РФ Володимир Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, які опинилися в оточенні. 29 серпня вранці українські військові двома організованими колонами почали рух з міста за попередньо погодженими з російською стороною маршрутами. Обидві колони під час виходу з міста були розстріляні бойовиками і російськими регулярними військами. Під час Іловайського котла загинули 366 військових, ще 429 – отримали поранення різного ступеня тяжкості, а близько 300 – потрапили в полон. Вісім українських бійців, які воювали в оточенні під Іловайськом у серпні 2014 року, вже три роки залишаються в полоні бойовиків.

https://relicfinder.io.ua/v3145dfa8c187f1272963d778fb38ca45

Зображення може містити: 1 особа, мем та текст

Вони здали Крим. Поіменний список. Хто бився за “Харківські угоди”, які дозволили Росії почати окупацію

За чотири роки до окупації Криму у квітні 2010 року у Верховній Раді жорстоко билися. Янукович протягував ратифікацію Харківських угод, які продовжували термін перебування військової бази Росії в Севастополі на 25 років. Після цього Росія почала активно модернізувати флот, а місцеві пристосуванці та прихильники «руського міра» зрозуміли: “Росія з Криму не піде”. З ратифікації Харківських угод фактично і почалася окупація Криму. Ми пригадали список політиків, які допомагали окупанту.

Автор: Марта Пугач

«Одним із провідних інструментів незаконної окупації півострова став Чорноморський флот РФ. Відповідно до угод РФ могла тримати в Криму до 25 тисяч військовослужбовців. Орендовані об’єкти використовувались як база для ведення розвідувально-підривної, інформаційно-пропагандистської та іншої антиукраїнської діяльності», – вказує директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін у доповіді про те, як Росія роками готувалася до війни з Україною.

За даними розвідки Міноборони України, анексія Криму відбулась у три етапи і кожен з них передбачав використання морських сил Чорноморського флоту, доступних Росії в Криму:

I етап – приховане перекидання підрозділів збройних сил Росії з території РФ на територію Криму морським шляхом;

II етап – бойові кораблі, літаки морської штурмової та розвідувальної авіації, а також вертольоти Чорноморського флоту в Криму були приведені у вищий ступінь бойової готовності;

III етап – додатково в Криму було зосереджено понад 7 тисяч військовослужбовців, перш за все десантників і сил спецпризначення. Вони були перекинуті на територію АРК морським і повітряним шляхом. Були посилені можливості Чорноморського флоту з проведення морських десантних операцій. Десантні кораблі, зосереджені в Криму, дозволяли провести морську десантну операцію по всьому чорноморському узбережжю України.

«Ситуація з Кримом сформувалася не за один рік, і вирішення її теж мало відбуватися десятиліттями. Ключовим моментом мало стати закриття бази ЧФ РФ у Севастополі – після чого властиві для нього міграційні процеси перемістилися б до Новоросійська, а російський анклав у Криму поступово втрачав би силу і вплив», – писали ТЕКСТИ перед ратифікацією.

Суть Угоди полягала в тому, що Росія давала Україні знижку на газ в обмін на продовження терміну базування. Тоді сума дисконту оцінювалася у 40 мільярдів доларів. Історія виникнення високої ціни на газ і необхідності у такій знижці – інше питання, про газові угоди Тимошенко, які передували Харківським угодам Януковича, писали багато.

«Вважаю, що ця угода, яка була підписана президентами Росії та України 21 квітня, позначає новий етап взаємин між нашими країнами…» – заявив тоді спікер російської Держдуми Борис Гризлов. Після окупації Криму Держдума РФ відразу у березні 2014 денонсувала цю угоду.

В Україні ж допомогли запроваджувати цей «новий етап» армія помічників Путіна – депутати Януковича.

Верховна Рада, 27.04.2010. Прем’єр Азаров радіє. За ним ліворуч нардеп Сівкович, його звинувачують в організації жорстокого побиття студентів. Екс-кадебіст, майже 20 останніх років він діяв як один із ключових російських агентів впливу. ФОТО: Руслан Канюка, газета День, http://www.day.kiev.ua

Опозиція протидіяла голосуванню, як могла, заблокувала отвори для голосувань, накрила прапором місця регіоналів.

27 квітня 2010 року за те, щоб у Путіна вдалося, билися у прямому сенсі слова регіонали. Билися завзято, декількох депутатів-опозиціонерів забрала швидка. «Депутатів били і спеціально проведені регіоналами в зал засідань охоронці – подібного в цій залі не було за всю історію країни», – писали ТЕКСТИ в ті дні.

Згадаємо поіменно тих, хто активно протягував рішення і тих, хто тихенько голосував, чи мовчав, коли його голос зараховували «за».

Ключові особи

Тут ідеться тільки про тих, хто протягував рішення у парламенті.

№1: Володимир Литвин, на той час Голова Верховної Ради – нинішній депутат, «Герой України». Саме він за відсутності 226 голосів, «не моргнувши оком, відкрив засідання – незважаючи навіть на те, що це око заліпило яйце, кинуте кимсь із опозиціонерів.

Опозиція кидає яйця, Володимир Литвин ховається під парасолями

«Половина регіоналів стояла під трибуною, десятки депутатів коаліції просто не прийшли на засідання, картки «мертвих душ були заблоковані», але на табло висвітлилось 236 голосів «за». «Рішення прийнято», – проголосив Литвин», – так ми описували відразу після подій.

№ 2: Андрій Клюєв, виступав з нетривалою доповіддю по «Харківських угодах», а в той час був першим віце-прем’єр-міністром України і відповідальним за «правильні голосування» у Раді. Андрій Клюєв зараз разом з братом (який також голосував за «Харківські угоди»), ймовірно, переховується в Росії.

Найактивніші бойовики

Олег Царьов – член Політради Партії регіонів, зараз переховується в Росії, називає себе “головою парламенту Новоросії” і, за його твердженнями, представляє інтереси Новоросії в Москві.

У білому светрі Олег Царьов

Вадим Колєсніченко – в той час був заступником голови фракції Партії регіонів. У січні 2015-ого заявлений у розшук, має російське громадянство. Після окупації Криму балотувався у Севастопільську міськраду, програв.

Володимир Олійник – один з головних спікерів Януковича під час Революції Гідності. Після втечі до Москви один з організаторів антиукраїнського «Комітету спасіння України».

На фото – сивий ліворуч Володимир Олійник, по центру Олесь Доній, а Василь Стельмашенко тримає Донія за чуба

Микола Злочевський – був Міністром охорони навколишнього середовища. Зараз йому оголошена підозра від Генпрокуратури про розкрадання державного майна і незаконне збагачення, суд арештовував та знімав арешт з його майна.

На фото виділено червоним Миколу Злочевського

Павло Лєбєдєв – Міністр оборони з 2012 по 27 лютого 2014 року. Під час Євромайдану зник з України. Після втечі президента Януковича покинув Київ ще до офіційної відставки. Був присутній у Кремлі на зібранні з нагоди “прийняття” Криму до складу Росії.

Дмитро Саламатін – генеральний директор «Укроборонпрому», (2010–2012), має зв’язки з російськими спецслужбами, живе в Росії по сусідству з босами ФСБ.

На фото справа – Дмитро Саламатін. ФОТО: Руслан Канюка, газета День, http://www.day.kiev.ua

Ельбрус Тедеєв – професійний борець, чемпіон світу та головний у групі «бійців» серед депутатів ПР. Головне завдання – битися в Раді, коли потрібно. І досі президент Асоціації спортивної боротьби в України.

Ліворуч з георгієвською стрічкою – Ельбрус Тедеєв, праворуч – Василь Стельмашенко

Нестор Шуфрич – був Міністром МНС в 2010-ому, коли у Верховній Раді в день ратифікації кинули димову шашку, особисто прибув «боротися з димом». Зараз – депутат від Опоблоку.

Нестор Шуфрич (зліва на фото) прийшов захищати регіоналів від димових шашок

Дмитро Шенцев – регіонал, нагороджений 2013 року в Росії медаллю Пушкіна — за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном. Зараз – депутат від Опоблоку.

Дмитро Шенцев на фото в центрі поряд з прапором

Василь Стельмашенко – преса пише, що потрапив у список регіоналів по квоті Ахметова, один з тих, хто вижив у 90-ті . Бив Олеся Донія (див. попередні фото), відомий як кримінальний авторитет.

Владислав Лук’янов – регіонал, активно закликав до федералізаціїї. Він – на фото нижче:

Владислав Лук’янов так старався, що аж заскочив зверху

Якщо ви знаєте прізвища інших учасників бійки на стороні тодішньої влади, пишіть у коментарях і додавайте фотографію

Пішаки

Насамкінець нагадуємо повний список людей, чиї голоси «ЗА» з’явилися у переліку голосів на підтримку ратифікації.

        

Джерело: http://texty.org.ua

Снайпер терористів Морячок …

Снайпер терористів Морячок, який стверджував, що вбив Василя Сліпака, знищений в зоні війни.

 

Снайпер террористов Морячок, утверждавший, что убил Василия Слипака, уничтожен в зоне ООС 01

У зоні Україно – мацкальської війни знищено терориста Дениса Єфременка (Морячка),
який раніше заявляв, що вбивство добровольця “Правого сектора”,
відомого оперного співака Василя Сліпака – його рук справа.

Про це повідомив блогер Necro Mancer, інформує Цензор.НЕТ.

За інформацією терористів, Морячок був ліквідований кілька днів тому в районі Мар’янки на Донецькому напрямку.Джерело: https://censor.net.ua/ua/n3101949 

Напередодні один з пропагандистських російських каналів взяв у терориста з позивним “Морячок” інтерв’ю. Тоді він розповів подробиці бою, в якому загинув Василь Сліпак.

Про те, що ліквідовано саме того Морячка, який вбив Міфа, ми дізнаємося з поста волонтера Тіма Златкіна. Джерело: https://censor.net.ua/ua/n3101949

Снайпера терористів Морячка, який стверджував, що вбив Василя Сліпака, ліквідовано в зоні ООС 02

Масштабна афера десятиліття: з України виведено понад 400 млрд. грн

Масштабна афера десятиліття: з України виведено понад 400 млрд грн

Національна поліція розкрила «масштабну фінансову аферу»: українські банки вивели понад 400 млрд. гривень з вітчизняного фінансового ринку через австрійський банк. Десятки мільярдів з них вже втрачені для держави.

Результат пошуку зображень за запитом "Масштабна афера десятиліття: з України виведено понад 400 млрд грн"

Астрономічні суми фігурують у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, матеріали якого частково оприлюднені у Єдиному реєстрі судових рішень. З них випливає, що протягом 2011 – 2015 років українські банки вивели з України понад 400 млрд. гривень за допомогою представників австрійського Meinl Bank AG. Кошти, за даними слідства, власники банків розміщували на кореспондентських рахунках австрійської фінустанови для подальшої легалізації в країнах ЄС, пише infokava

Через «масштабну фінансову аферу», як її вже охрестили в Національній поліції, не сплачувались податки, а вітчизняні банки, що зазнали банкрутства, перекладали збитки на Фонд гарантування вкладів фізосіб.

До списку спустошених фінансових установ, що переводили значні суми на кореспондентські рахунки Meinl Bank AG поліція включила: банк «Таврика» (переведено 26 млн. доларів); «Південкомбанк» (448,54 млн. грн. та 38 млн. доларів); «Автокразбанк» (106 млн. грн.); «Міський комерційний банк» (59 млн. євро); «Фінростбанк» (72 млн. грн.); «Терра Банк» (40,4 млн. доларів); «Дельта Банк» (87,3 млн. доларів); «Київська Русь» (50 млн. доларів; «Вернум Банк» (7 млн. євро) та інші, включно з банками «Кредит Дніпро», «КБ «Хрещатик», «Актив-Банк».

Лише за підрахунками Фонду гарантування вкладів фізосіб та Національної поліції, сума не повернених коштів з кореспондентських рахунків Meinl Bank AG склала майже 750 млн. доларів та близько 60 млн. євро.

Проте, загальні втрати можуть бути значно більшими, оскільки фінансові оборудки українських банків з використанням австрійських рахунків вивчає не лише Національна поліція. Наприклад, Генеральна прокуратура окремо досліджує розміщення банком «Фінанси і кредит» 100 млн доларів в Meinl Bank AG. А відповідно до судової суперечки, яку розглядав Вищий адмінсуд України, в цій же віденській фінустанові лежало близько 60 млн євро «Міського комерційного банку». У свою чергу, тимчасове керівництво «Інтеграл-банку» нещодавно написало заяву в поліцію про те, що колишній менеджмент здійснив розтрату на 500 млн. гривень на користь ТОВ «Енран-КМ», ТОВ «Енран груп», ПАТ «ІФК «АРТ Капітал» та згадуваного вже Meinl Bank AG.
Схема виведення та привласнення коштів українських вкладників через віденський Meinl Bank AG працювала так: банки укладали із австрійською установою договори відповідального зберігання та забезпечення, надаючи у заставу всі суми на коррахунках, включно з відсотками та подальшими надходженнями. Застава слугувала забезпеченням кредитів, які Meinl Bank AG укладав із третіми особами офшорами, що були пов’язані із власниками українських банківських установ. Серед них: Melfa Group LTD (Беліз), Tandice Limited, Tosalan Trading Limited, Agalusko Investment Limited, Winten Trading LTD (Кіпр), Silisten Trading Limited, Nasterno Commercial Limited та інші.

Згодом, після невиконання позичальниками своїх зобов’язань Meinl Bank AG через суд списував кошти на свою користь.

Так, наприклад, відбулось з активами банку «Київська Русь», діяльність якого наразі вивчає не лише поліція, а і Служба безпеки України. Кілька років тому топ-менеджмент цього банку розмістив 44 млн. доларів на коррахунках у Meinl Bank AG. У червні 2015 року (за місяць до прийняття рішення НБУ про ліквідацію банку «Київська Русь») кошти були списані віденською фінустанову. Як з’ясувалось, ці гроші виступали заставою під кредит, який третя сторона – кіпрська фірма Tandice limited – не повернула австрійцям. За даними СБУ, засновником та бенефіціаром Tandice limited є акціонер та колишній голова правління ПАТ «Банк «Київська Русь» Володимир Братко.

Таким чином, «кінцевою метою (таких) дій керівництва банківських установ було одержання неправомірної вигоди для власників офшорних компаній, які отримавши кредитні кошти від Meinl Bank AG, не виконали свої кредитні зобов’язання», сказано в матеріалах слідства. А борги позичальників погасили українські банківські установи за рахунок коштів їх клієнтів. Ці фінансові оборудки, впевнені представники правоохоронних органів, стали одним із основних факторів, які призвели до визнання перелічених банків неплатоспроможними.

Варто зазначити, що для виведення коштів з України вказаним австрійським банком користувалися не лише банкіри, а й державні компанії. Так, відповідно до розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро, протягом листопада 2014 – грудня 2015 року держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перевів на рахунки фірми Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH в банку Meinl Bank AG 72 млн доларів. Ці кошти – оплата за закупівлю уранового оксидного концентрату. Детективи НАБУ підозрюють, що держпідприємство переплатило постачальнику не менше 20 млн. доларів.

В тому ж банку відкриті рахунки ще одного скандально відомого підприємства – Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG. За даними НАБУ, топ-менеджмент ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» в 2015 році продавав цій австрійській фірмі майже всю титанову сировину, яка вироблялась на державному підприємстві. При цьому вартість товару була на 15-55% нижче від світових середньо ринкових цін. Загальна сума поставки склала майже 700 млн гривень, а втрати держави перевищують 100 млн гривень.

Як повідомляла Deutsche Welle, правоохоронні органи Австрії зафіксували рекордну кількість заяв від фінустанов про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України. Так, протягом минулого року австрійські банки заявили правоохоронним органам про ймовірне відмивання грошей 197 українцями. У порівнянні з 2014 роком, ця цифра зросла в чотири рази.

Джерело: Голос Народу